Твердопаливний котел тривалого горіння: переваги та особливості
При виборі опалювального приладу для приватного будинку, перш за все, звертають увагу на споживання палива для роботи пристрою. Найбільш ощадливими на сьогоднішній день вважаються твердопаливні котли тривалого горіння, в яких паливо після згоряння тліє, за рахунок чого в навколишнє середовище виділяється достатня кількість тепла.
Сучасні моделі твердопаливних котлів від ТМ Котлант представляють собою потужні, продуктивні і безпечні агрегати, багато з яких використовуються не тільки для опалення будинку, а й великих промислових будівель. Опалювальні установки серії «Еко» від ТМ Котлант - це малогабаритні і економічні пристрої, які ідеально підходять для опалення приватних будинків. Головна суть твердопаливних установок тривалого горіння полягає в особливому принципі роботи.
У таких обігрівальних приладах спалювання палива здійснюється за іншою технологією. Тут паливо, в якості якого виступають тирса, дрова і вугілля, не горить в прямому сенсі цього слова, а тліє. Таким чином, немає відкритого полум'я. Енергія тепла виділяється із зони, де відбувається процес тління, що представляє собою те ж саме горіння, для якого не потрібно багато кисню.
Мы рекомендуем всем жд билеты онлайн покупать на сайте сервиса PROIZD™ недорого.
Величезною перевагою таких котлів є застосування автоматики, завдяки якій паливо закладається не частіше ніж один раз на день, а розпал здійснюється один раз в сезон. Під час роботи такого агрегату тління паливо відбувається повільно, а тепло виділяється як при повному горінні дров або вугілля. Саме тому такі котли називаються установками тривалого горіння.
Завдяки тому, що закладка дров або вугілля відбувається не частіше одного разу на день, можна заощадити на паливі. Наприклад, звичайний твердопаливний котел вимагає частої закладки дров, так як однієї вистачає на чотири і менше години. Незаперечною перевагою таких котелень обладнань є той факт, що зона тління щільно закривається з усіх боків, виключаючи попадання диму всередину приміщення.
Необхідно відзначити, що за способом, тобто за місцем тління, котли тривалого горіння класифікуються на нижні і верхні зони тління. Після заповнення топки дровами, на них тисне прес, в результаті чого паливо опускається вниз, де і відбувається тління. Як преса виступає вантаж, який тисне на дрова, що опускаються вниз топкового пристрою. У сучасних системах найчастіше використовується верхній метод спалювання дров та вугілля.
